Ми, віруючі в Ісуса Христа, часто запитуємо себе: «А коли я народився згори?» У багатьох із нас записана дата, коли ми увірували, і ми вважаємо, що це момент нашого народження. Іноді, сумніваючись у нашому вічному спасінні, ми повторюємо молитву покаяння, а потім, з часом, думаємо: «Коли ж я народився від Бога? Коли вперше помолився, вдруге чи втретє?» Я не буду тут заперечувати переконань братів і сестер. Моє бажання лише в тому, щоб ми утвердилися в істині та благодаті, твердо стояли на ногах і точно знали, коли й від Кого ми народилися.

Насправді істина проста, як і наш чудовий Господь. Коли Він Своїм Духом відкриває істину, то приходять думки: «Господи, це все так просто, чому ж я раніше цього не бачив?» Часто вже набуті знання з якогось питання лише заважають побачити цю простоту.

Нещодавно прочитав, що для того, щоб навчитися розмовляти англійською, не потрібно вчити правил узагалі. Багатьох із нас такий підхід спантеличить: «Як можна навчитися розмовляти англійською, не вивчаючи правил?» Насправді більшість тих, кого вчили іноземної мови в школі чи інституті, знають правила, але нормально говорити не вміють. Виходить, що правила не допомагають говорити, а навпаки — заважають. Я дуже часто зустрічав людей, які дуже добре знають правила англійської, мають достатній запас слів, але не можуть нормально сказати речення. Вони весь час думають, як правильно сказати, і на те, щоб просто сказати, уже не вистачає часу. Вони просто думають, як говорити, а не що говорити.

Так і з Божими істинами. Набуті біблійні знання дуже часто заважають побачити простоту, яка в Христі. У Приповістях Соломона є чудовий вірш: „Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!“ (Прип.3:5) Слово надійся також означає довірся. Довірся Господу не лише в усіх життєвих питаннях, а й у розумінні місць Писання. Тому далі Соломон продовжує: „Не будь мудрий у власних очах“ (Прип.3:7) Коли читаєш і розбираєш Писання, важливо, що і як відкриває й пояснює Господь, а не що каже той чи інший проповідник. Наше пізнання Христа і Його завершеної роботи на хресті важливо будувати на особистих одкровеннях, які дає Сам Господь і якими ми потім з радістю ділимося з іншими братами й сестрами, щоб вони також отримували збудування у вірі.

Тож, повертаючись до запитання: «Коли я народився згори?» Відповідь проста! Якщо вже не я живу, а живе в мені Христос, тоді коректніше запитати так: «А коли Христос народився згори?» Думаю, ми всі знаємо відповідь на це запитання. Саме тоді й усі народилися згори. «А коли я помер?» В Ісусі Христі на хресті, бо написано: „коли вмер Один за всіх, то всі померли“ (2Кор.5:14) «А коли я воскрес?» Тоді, коли Бог воскресив Христа з мертвих, бо написано: „Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив,…, оживив разом із Христом… і разом із Ним воскресив“ (Еф.2:4-6) Бачите, ми не воскресли, коли помолилися молитвою покаяння, але Бог нас воскресив разом із Ним.

З’єднані з Христом

А хто з Господом злучується, стає одним духом із Ним.
–1 Коринтянам 6:17

«То що, виходить, усі народжені згори й усі спасенні?» — хтось, можливо, запитає. Дорогий брате, я такого не казав. Звичайно, людині потрібно повірити в спасенну жертву Ісуса Христа, щоб спастися. Павло й Сила чітко та ясно відповіли тюремному сторожеві на його запитання про спасіння: „Віруй в Господа Ісуса, — і будеш спасений ти сам та твій дім“. (Дії.16:31) Мені дуже подобається вислів: «і твій дім». Чи означає це, що вся сім’я автоматично спасається, коли один увірував? Звичайно, ні, але та людина, яка увірувала, відчинила двері для Ісуса й впустила Його в дім, і тепер Ісусові дуже просто зробити так, щоб і решта домашніх спаслися. Як можна не закохатися в Ісуса!? Не в релігійного, що суворо дивиться з ікони, а в живого, справжнього, Який любить нас без жодних умов!

Коли людина вірує в Ісуса Христа, вона просто приймає Божий дар — життя вічне. Ісус сказав Никодимові: „Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.“ (Ів.3:16) Віруючи в Ісуса, ми приймаємо Його Духа й з’єднуємося з Господом, ми стаємо з Ним одним цілим і неподільним. Ми розчиняємося в Ньому та Його любові. Наш розум дуже часто намагається відокремити нас від Господа, але в Дусі немає жодного розділення. Він — це моє нове я, моє нове життя! Ось коли стають реальністю слова Павла: „І живу вже не я, а Христос проживає в мені!“ А далі Павло продовжує: „…А що я живу в тілі тепер, — живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе.“ (Гал.2:20) Точніше, не вірою в Сина, а вірою Сина.

Ось тому Іван пише у своєму посланні, що який Він, такі й ми на цім світі. (1Ів.4:17) Христос Ісус — наша нова сутність. Якщо вас відвідують сумніви й ви думаєте, що ви грішні, бо щось накоїли і Бог тепер гнівається на вас, то я хочу нагадати вам, що Христос Ісус — ваша нова сутність. Якщо ви увірували в Нього, то ви з Ним одне ціле! Розділення залишилося тільки в неоновленому розумі, і оновлення лише зводиться до того, щоб, пізнаючи Христа Ісуса, пізнавати свою нову сутність. Чи грішний Ісус? Звичайно, ні — Він праведний! Отже, і я, бо Він і є моя праведність. (2Кор.5:21) Чи гнівається Тато Бог на Христа!? Звичайно ж, ні! Небесний Тато дивиться на Христа очима безмежної любові й схвалення, і саме такими очима Він дивиться на нас із вами.

Реальність у Дусі

Істина не в тому, що кажуть зовнішні обставини, бо вони тимчасові. Очі й біль можуть казати, що ви хворі, гаманець може казати, що у вас немає грошей, сімейні негаразди можуть казати, що ви прокляті за те, що ви поганий чоловік чи дружина. Істина не в обставинах і проблемах. Істина в Христі Ісусі. Тато дивиться на вас і бачить вас здоровими, успішними й благословенними! Він бачить вас святими, праведними, непорочними й досконалими, і все тому, що ви з Христом Ісусом — одне.

Якось один брат запитав мене, як Христос діє через нього. Я нагадав йому притчу про виноградну лозу. Кажу братові: «Уяви, що ти виноградна гілка, і через тебе тече сік — життя Христа». «Що робить гілка, щоб на ній з’являлися плоди?» — питаю його я. Брат відповідає: «Це зрозуміло в духовному сенсі, але як це має бути на практиці?» Складається враження, що ось усе тілесне — це реальне й справжнє, а духовний сенс — це якась теорія, яка стане реальністю при відновленні світу. Я йому відповів: «Духовний сенс і є практика».

Духовне — це і є реальність, а тілесне й видиме — це тимчасове й минуще. Жити вірою — це жити й чинити за духом. Це бути гілкою на лозі, через яку тече сік — життя Христа — і яка приносить плід. А плід Духа — любов, мир, радість, лагідність, віра, милосердя тощо. Стриманість — це не моє старання, а плід, який приносить у мені Дух. «То що, мені тепер висіти на дереві й нічого не робити?» Ну, дорогий брате, на дереві ми вже висіли, і нас уже звідти зняли в Ісусі, тому ми тепер не висимо, а сидимо в Ньому праворуч Отця. Ми, брате, перебуваємо в Божому спокої, в обіцяній землі, де тече молоко й мед. Тож приєднуйся до нас, сідай поруч, відпочинь від своїх учинків, як і Бог відпочив від Своїх, а про все інше Господь подбає. Не переживай.

«Так якщо я сидітиму на місці, то нічого не станеться. Під лежачий камінь, адже, вода не тече». Ну ти ж пам’ятаєш, ми ще на початку статті читали: „Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!“ (Прип.3:5) Я тобі, улюблений, скажу, що на Господа надіятися набагато краще, ніж зробити сотню справ, бо той самий Соломон писав у Псалмі: „Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! Коли міста Господь не пильнує, — даремно сторожа чуває! Даремно вам рано вставати, допізна сидіти, їсти хліб загорьований, — Він і в спанні подасть другові Своєму!“ (Пс.126:1-2) Соломон був дуже-предуже багатим і, судячи з його Псалма, полюбляв поспати. Ну а як же! Мудрість він адже теж отримав уві сні.

Тож, дорогі брати й сестри, істина в Дусі, а не в наших із вами обставинах чи наших ділах і вчинках. Істина в Христі Ісусі! Він — наше життя, Він — наша праведність, Він — наша святість, Він — наша мудрість, Він — життя вічне, і кожен, хто прийняв Христа своїм Спасителем, у Ньому — праведний, у Ньому — святий, у Ньому мудрий, у Ньому навіки спасенний, у Ньому — здоровий, у Ньому — успішний, у Ньому — благословенний, у Ньому — безмежно й безумовно любий!!! <3