Він Своєю наукою знищив Закона заповідей…
—Ефесянам 2:15

Ви, можливо, ставили собі запитання: чи знищив Бог Закон Мойсея (Десять заповідей), чи цей Закон і далі діє? Що мав на увазі Павло, коли писав, що Бог знищив „рукописання на нас, що наказами було проти нас… та й прибив його на хресті“ [Кол.2:14]? Який стосунок до нас, віруючих, що живуть під Божою благодаттю, має Закон Мойсея? Це цікаві запитання, і хотілося б дізнатися, що каже про них Боже Слово.

У Посланні до галатів Павло пише, що гора Сінай і теперішній Єрусалим представляють старий заповіт Закону, тоді як гора Сіон і Небесний Єрусалим — новий заповіт благодаті. Гора Сінай і досі стоїть, але якщо ми прочитаємо 12-й розділ Послання до євреїв, то побачимо, що там нікого немає. Усе святе зібрання — Бог, тисячі ангелів, Церква, духи праведників та Ісус — перебуває на горі Сіон, у місті Бога Живого, Небесному Єрусалимі. І що це означає? А те, що тепер ми живемо за принципами й правилами того місця, де ми перебуваємо. Нас більше немає біля гори Сінай, і ми не живемо за її законами, бо, як каже Писання, «ми вмерли для Закону». Гора Сінай стоїть, але до нас вона має такий самий стосунок, як Західна Сахара з її законами до мешканця Англії.

Павло пише ефесянам: „і хрестом примирити із Богом обох в однім тілі, ворожнечу на ньому забивши“ [Еф.2:16] Дехто, неправильно тлумачачи Закон як виховника, вважає, що Закон приводить людей до Бога, але насправді Закон змушує людей ворогувати з Ним. Закон змушує людину думати, що Бог сердиться на неї і налаштований проти неї, і така людина завжди чекає від Бога покарання. Адам, коли з’їв з дерева й пізнав добро і зло, сховався від Бога й звинувачував Його в тому, що Він дав йому дружину. Ось чому Бог скасував дію Закону в тілі Ісуса. Закон був у Божій присутності, доки Ісус не зійшов на Голгофу. Там, на хресті, Закон закінчив свою роботу й виконав своє призначення. І коли Христос воскрес, то Він воскрес уже в новому місці, на новій горі, у новому місті, де діє зовсім інший закон — закон духа життя.

Колись дерево пізнання добра і зла, яке є прообразом Закону, стояло посеред саду [Бут.2:9]. У Колоссянам 2:14 написано, що Бог „із середини взяв його“. Бог прибрав Закон із центру, з того місця, де перебуває Він Сам. Ісуса розіп’яли за містом, поза табором. У Божій присутності більше немає Закону з його приписами. Якщо ми глянемо на небо, то побачимо, що „серед престолу й чотирьох тварин і серед старців стоїть Агнець, як заколений“ [Об.5:6] На горі Сінай був Закон, панували темрява, страх, трепет і смерть. У Божій присутності більше немає ні Закону з його приписами, ні страху, ні трепету, ні смерті, а тільки радість, мир, спокій і життя! Усі приписи, що були спрямовані проти нас, залишилися на хресті. Скасувавши Закон, Бог розв’язав Собі руки. Тепер ніщо не заважає Йому любити нас і виливати Свою благодать. Як писав улюблений Павло: „і разом із Ним воскресив, і разом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі, щоб у наступних віках показати безмірне багатство благодаті Своєї в добрості до нас у Христі Ісусі“ [Еф.2:6-7].