Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать.
—Євреям 4:16

Багато хто знає цей вірш як вірш благодаті, що закликає віруючих сміливо приходити до престолу благодаті. Але істина в тому, що цей вірш адресований невіруючим євреям. Звідки я це взяв? Бо те саме казали Ісус Навин і Калев боязкому ізраїльському народові: „Якщо Господь уподобає Собі нас, то впровадить нас до того Краю, і дасть його нам, край, який тече молоком та медом. Тільки не бунтуйтесь проти Господа, — і не бійтеся народу того краю… не бійтеся їх!“ [Чис.14:8-9]

Сьогодні обіцяна земля — це Божий спочинок. Саме про це йдеться в 4-му розділі Послання до євреїв. Куди ввійшов Бог? «Він увійшов у спочинок». Правильно, молодець! :) А де це місце? „і не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення“. [Євр.9:12] А також: „Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з’явитись тепер перед Божим лицем за нас“. [Євр.9:24] Ісус увійшов до Святого Святих, де, покропивши все Своєю кров’ю, набув для нас вічне відкуплення. А Святе Святих — це місце Божого престолу і Його спочинку, а точніше — віко ублагання.

Ми більше не приступаємо до Божого престолу благодаті, бо Христос приступив за нас раз і назавжди, будучи нашим Первосвящеником, тобто представником. Ми, віруючі, уже сидимо в Христі на Божому престолі милості й благодаті [Еф.2:6]! Алілуя! Автор Послання до євреїв закликає євреїв до сміливості, як Ісус Навин і Калев закликали єврейський народ у пустині, говорячи про Божу прихильність («Якщо Господь уподобає Собі нас»). Саме Божа милість і Його благодать здатні привести невіруючого до Христа й дати йому вічне відкуплення.