І змилосердився Він, — простяг руку Свою, і доторкнувся до нього, та й каже йому: „Хочу, — будь чистий!“
— Марка 1:41

Іноді, коли ми молимося чи довго про щось просимо й не отримуємо, то ставимо запитання на кшталт: «Чому цього не відбувається? Що я зробив не так чи чого недостатньо зробив, щоб отримати своє чудо?» Це нормальна реакція, бо багато хто з нас виріс у такому середовищі, де нас учили, що для того, щоб щось отримати, ми мусимо щось зробити або добре поводитися й слухатися, і тільки тоді ми отримаємо від батьків чи наставників те, про що просили. Тому ми часто бачимо таким і нашого Господа й думаємо, що нам треба щось зробити [помолитися, достатньо вірити, проголошувати, зразково поводитися й не грішити], і тоді Господь дасть нам потрібне чудо. Але чи такий наш Господь?

У чудовій історії зцілення прокаженого сказано: „І приходить до Нього прокажений, благає Його, і на коліна впадає та й каже Йому: «Коли хочеш, — Ти можеш очистити мене!» І змилосердився Він, — простяг руку Свою, і доторкнувся до нього, та й каже йому: «Хочу, — будь чистий!»“ [Мр.1:40-41] Може здатися, що Ісус зцілив його, бо той упав на коліна чи благав Його. Ні! Не дії й навіть не віра прокаженого рухали Ісусом. [Хоча віра в нього була, бо прийти до Ісуса по допомогу — це вже віра.] Зцілити прокаженого Ісуса спонукало милосердя, або співчуття. Адже сказано: „змилосердився Він, — простяг руку Свою“.

У грецькому оригіналі слово «милосердя» — це спланхнідзомай. Дослівно це слово означає «стогін нутра», або нутрощів. Хтось запитає: «А до чого тут нутрощі?» Просто раніше нутро людини асоціювалося з місцем любові й співчуття. Єдине, що спонукає Господа зціляти, благословляти, наповнювати й творити для нас чудеса, — це Його любов і співчуття до нас. Саме любов спонукала Отця віддати Свого Сина, і саме любов рухала Ісусом, коли Він творив чудеса. Кожен, хто приходив до Нього, щоб узяти в Нього щось, завжди отримував те, про що просив. Ніколи Ісус не сказав тому, хто просив: «Вибач, сьогодні в Мене вихідний», чи «Ти погано поводився», чи «Ти недостатньо молився», чи «У тебе недостатньо віри, і Я не можу тобі допомогти». Ось тому Він і сказав прокаженому: «Хочу! Зцілися!» Він хоче робити нам добро навіть набагато більше, ніж ми про це думаємо, і все заради великої любові до нас!