Божа суворість

(Відео російською мовою.)

Біблійні вірші з проповіді

[Рим.11:20-22]
Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся. Бо коли Бог природних галузок не пожалував, то Він і тебе не пожалує! Отже, бач добрість і суворість Божу, — на відпалих суворість, а на тебе добрість Божа, коли перебудеш у добрості, коли ж ні, то й ти будеш відтятий.

Суворість [грец. апотомія, G663]: апо – від, темно – сікти; виходить відтинання.

[Рим.11:13]
Кажу бо я вам, поганам…

[Гал.3:26-28]
Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса! Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися! Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, — бо всі ви один у Христі Ісусі!

[1Ів.2:2] Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу.

[Рим.11:15] Коли ж відкинення їх — то примирення світу, то що їхнє прийняття, як не життя з мертвих?

[2Кор.5:18-19] Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служіння примирення, бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення.

[2Кор.5:14] Бо Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли.

[Ів.15:1-2] Я правдива Виноградина, а Отець Мій — Виноградар. Усяку галузку в Мене, що плоду не приносить, Він відтинає, але всяку, що плід родить, обчищає її, щоб рясніше родила.

[Лк.13:6-9]
І Він розповів оцю притчу: „Один чоловік у своїм винограднику мав посаджене фіґове дерево. І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов. І сказав винареві: „Оце третій рік, відколи приходжу шукати плоду на цім фіґовім дереві, але не знаходжу; зрубай його, — нащо й землю марнує воно?“ А той йому в відповідь каже: „Позостав його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопаю довкола, і обкладу його гноєм, — чи року наступного плоду не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його“.

[Об.3:5-6] Переможець зодягнеться в білу одежу, а ймення його Я не змию із книги життя, і ймення його визнаю перед Отцем Своїм і перед Його анголами. Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам!

[1Ів.5:4-5] Бо кожен, хто родився від Бога, перемагає світ. А оце перемога, що світ перемогла, — віра наша. А хто світ перемагає, як не той, хто вірує, що Ісус — то Син Божий?

[Об.13:8-9]
І їй вклоняться всі, хто живе на землі, що їхні імена не написані в книгах життя Агнця, заколеного від закладин світу. Коли має хто вухо, нехай слухає.

[Об.13:3-4] …І вся земля дивувалась, слідкуючи за звіриною! І вклонилися змієві, що дав владу звірині. І вклонились звірині, говорячи: „Хто до звірини подібний, і хто воювати з нею може?“

[Рим.11:23] Та й вони, коли не зостануться в невірстві, прищепляться, бо має Бог силу їх знов прищепити.