Шалом вам, дорогі улюблені праведники! Шалом, шалом і благодать!
Мені хочеться поділитися з вами деякими думками, які мені послав Дух Святий. Це роздуми про молитву, прославлення й подяку у світлі завершеної роботи Христа.

МИ ВСЕ МАЄМО В ХРИСТІ

Саме це твердження іноді стає каменем спотикання, коли заходить розмова з віруючими про благодать. І хоча воно цілком відповідає Писанню, люди все одно запекло сперечаються й доводять, що це не так. У мене якось була розмова з одним братом на цю тему. Він сказав, що моє твердження про те, що ми вже все отримали в Христі, — це неправда. Потім ми заговорили про десятину, і я сказала йому, що це вчення не відповідає вченню й духу Нового Заповіту, на що він мені відповів: а я даю десятину, виходячи з того, що ми вже все отримали! Ну що ж, логіка залізна))).
Але це не я стверджую, що ми вже все отримали й маємо все в Христі. Не висувайте претензій мені, дорогі улюблені брати й сестри, ті з вас, хто не згоден зі мною. Це говорили апостоли Петро, Павло і навіть Сам Ісус. Просто дослідіть Писання, як казав Ісус, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, а вони (Писання) свідчать про Мене (Ів.5:39). Ось місця Писання, які кажуть, що ми вже все отримали й маємо в Христі: Марка 11:24, Івана 10:10, 2 Петра 1:3, Римлянам 8:32, Ефесянам 1:3. Ці місця Писання прямо кажуть, що ми все отримали. Але є ще безліч інших місць, які говорять про це опосередковано. Я не буду тут розглядати кожне місце, розгляну одне чи два, а решту місць пропоную вам, улюблені, знайти й прочитати з роздумами самим — уважайте, що я кидаю вам виклик))).
Найперше місце, яке мені хочеться детально розібрати, — це Марка 11:24. У перекладі Огієнка воно звучить так:
„Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите, і сповниться вам.“
А зараз… СЮРПРИЗ!!! від грецької мови)))
Ось як це місце написано грецькою (я наводжу тут дослівний переклад):
Через це кажу вам: УСЕ, скільки молитеся й просите, вірте, що ви ОДЕРЖАЛИ, і буде вам.
Я виділила слово «одержали», щоб ви звернули на нього увагу. Ні, ви не помилилися. Ісус говорив про те, що ми вже одержали все, про що молитимемося й проситимемо, — у минулому часі! Не вірите? Я вже давала вам посилання на цей Новий Заповіт, ось вам іще раз: http://superbook.org/UBS/index.htm, перевірте самі. Перейдіть за посиланням, знайдіть Марка 11:24, клацніть на грецьке слово, і відкриється сторінка з варіантами вживання цього слова, словниковою формою та граматичним уживанням вибраного вами слова саме в цьому місці. Там просто поруч із цим словом є зелені латинські літери, натискаєте на них, і відкриється ще одна сторінка з повним граматичним розбором, а якщо просто навести курсор на грецьке слово, то ви побачите, як це слово вимовляється. Отож тут це слово є дієсловом у минулому часі й у завершеній формі. Вам це щось говорить? Особисто я бачу в цьому завершену роботу Христа! Навіть коли ми просимо чогось, то, маючи це об’явлення, ми віримо, що в Христі ми вже все одержали, і тоді молитва з розряду прохання перетворюється на молитву подяки. Ще хочу дещо уточнити щодо подяки, і те саме стосується прославлення. Я маю вже великий християнський стаж, а також кілька християнських навчальних закладів за плечима, і нас учили, що коли на наші молитви довго немає відповіді, то якщо ми дякуватимемо чи прославлятимемо Бога, то отримаємо прохане. Ви теж чули таке вчення? Але, дорогі, це ж відверта маніпуляція, та ще й вона не працює. Невже ви думаєте, що Творець усього всесвіту й нас самих дозволить Своєму творінню маніпулювати Собою? Тоді ми вже стали б Богом, а Він був би чарівником, що виконує наші бажання! Ні, дорогі святі! Він задовго до того, як ми прийшли в цей світ, ще до його створення, уже передбачив і побачив наперед усі наші потреби й бажання. Пам’ятаєте місце, де сказано, що Бог знає наші потреби ще раніше за наше прохання (Мт.6:8), розуміє наші думки здалека, і ще слова нема на нашому язиці, а Він уже знає його все (Пс.138:2,4)? Це місце для мене співзвучне з першим розділом послання до ефесян. Колись Дух Святий показав мені цей розділ цілком, і я побачила те, чого не помічала раніше: у першій половині, від першого вірша до п’ятнадцятого, апостол благодаті розповідає нам про те, хто ми в Христі, чому, коли, з чиєї волі і в який спосіб ми стали тими, ким ми є в Христі, а також що і які привілеї ми маємо в Ньому, а вже далі Павло молиться за віруючих, щоб вони все це побачили!!! Прочитайте уважно весь розділ, і ви побачите це самі.

А ще хочу поділитися з вами, а комусь, хто був присутній на зібраннях, коли ми детально розбирали 3 перші розділи послання до ефесян, нагадати те, що ми побачили в грецькому тексті. Це настільки тісно переплітається зі словами Христа в Марка, що я була просто вражена.
Ось це місце, слова, на які я хочу звернути вашу увагу, написані великими літерами:
… не перестаю за вас дякувати, і в молитвах своїх за вас згадую,
щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудрости та об’явлення для ПІЗНАННЯ (επιγνώσει) Його,
просвітив очі вашого серця, щоб ви ЗРОЗУМІЛИ (ειδέναι), до якої надії Він вас закликає, і який багатий Його славний спадок у святих,
і яка безмірна велич Його сили в нас, що віруємо за виявленням потужної сили Його,
яку виявив Він у Христі, воскресивши із мертвих Його, і посадивши на небі праворуч Себе…
(Еф.1:16-20)
Ви помітили, що грецькі слова, перекладені як «пізнання» та «зрозуміли», зовсім різні? Це очевидно навіть тим, хто зовсім не знає грецької. Значення цих слів зовсім різні. Перше — επιγνώσει (епігносі) — означає близьке інтимне пізнання, уживається також для опису інтимних стосунків між чоловіком і жінкою (словник Стронга), а друге — ειδέναι (ейдене) — означає бачити фізично, переживати на власному досвіді, відчувати.
Ви бачите тут правду? Вона відповідає на друге запитання, яке часто ставлять люди, які ще не отримали об’явлення про завершену роботу Христа:
НУ ГАРАЗД, ЯКЩО БОГ НАС УСІМ УЖЕ БЛАГОСЛОВИВ, ТО ЧОМУ Я НЕ БАЧУ ЦИХ БЛАГОСЛОВЕНЬ У СВОЄМУ ОСОБИСТОМУ ЖИТТІ?
Ось у чому відповідь: пізнавайте Христа, близько й інтимно, Його любов, те, що Він уже зробив для вас, вірте в те, що Він УЖЕ ВСЕ ЗВЕРШИВ, УСЕ ПЕРЕДБАЧИВ, УСІМ ЗАБЕЗПЕЧИВ, ВІДПОВІВ НА ВСІ МОЛИТВИ Й ВИЛИВ РЯСНІ БЛАГОСЛОВЕННЯ БЛАГОДАТІ, і тоді в міру цього пізнання ви почнете переживати це на власному досвіді й бачити, як це виконується у вашому житті.
Питання ще й у тому, як ви дивитеся на своє життя і на Слово Боже. Чи дивитеся ви на своє життя очима віри через правду Божого слова, яке свідчить про Христа (про Його завершену роботу), чи навпаки, дивитеся на нього через свої обставини та свій суб’єктивний людський досвід і переживання й підлаштовуєте під них вірші з Писання. Я помітила, що ми, часто переживаючи щось у своєму житті, вишукуємо в Писанні місця, які ніби підтверджують наш життєвий досвід. Послухайте, якщо використовувати Писання в такий спосіб, висмикуючи вірші з контексту, можна дійти й до того, що Писання каже, ніби немає Бога. (Є такий 13-й псалом, і там написано: „Безумний говорить у серці своїм: «Нема Бога!»“ — якщо висмикнути з цього вірша лише останні слова, то людині необізнаній можна довести й те, що я написала вище.) Усі єресі й омани народжуються з цього. Не наш досвід ми маємо пояснювати Писанням, а, дивлячись у Писання, вірити правді, попри свій досвід і переживання. І тоді правда Писання втілиться у вашому житті й стане досвідом Писання в ньому. Мені сподобалися слова одного проповідника, він сказав: є факти, вони справді є, і ми бачимо їх на власні очі, переживаємо їх — вони реальні, але мінливі. Але є також ПРАВДА Божого Слова, яка, будучи єдиною справжньою реальністю, ніколи не змінюється. І коли ми довіряємо не фактам і своєму досвідові, а ПРАВДІ Його слова, яке є Ісус Христос розп’ятий, що звершив усе на хресті для нас, тоді обставини й факти зміняться й прийдуть у відповідність до Слова!
Звісно, не все відбувається негайно, миттєво — це шлях. Але якщо ви довіритеся Господу, то це буде захоплива подорож разом із Господом, Який і поведе вас нею, підтримає, якщо впадете, спрямує, якщо звернете. Адже Він вірний, і той, хто в вас розпочав добре діло, виконає його аж до дня Христа Ісуса (до дня Свого приходу) (Флп.1:6).
А ось іще одне запитання, на яке теж є відповідь у Писанні:
А ЯК ЖЕ ТЕПЕР МОЛИТИСЯ? АДЖЕ ЯКЩО БОГ УЖЕ ВСЕ ДАВ НАМ, ТО ЩО Ж, ТЕПЕР узагалі НЕ МОЛИТИСЯ?
Проблема в тому, що ми якось традиційно, за замовчуванням сприймаємо молитву як прохання, хоча грецьке слово, перекладене як молитва, означає не тільки просити, а й обмін бажаннями. Це ми, що не довіряємо Богові й не пізнали Його великої любові й благодаті, перетворили молитву на жебракування. Я нікого зараз не осуджую, сама такою була, але хіба ми не просимо, хіба не благаємо Бога роками відповісти на ту чи іншу молитву? Хіба Бог страждає на глухоту, що ми благаємо Його щось зробити для нас, спасти дітей, батьків, послати нам дім, машину тощо, просимо й благаємо днями, місяцями й навіть роками, не бачачи відповіді на ці молитви? А коли все ж стається те, про що ми просили, то славу ми зазвичай приписуємо собі: це я (вона, він) вимолила в Бога спасіння дітей, батьків, дім, машину тощо. Ніби Бог — не люблячий Отець, що бажає дати нам добро, а якийсь деспот, і благословення в Нього треба вимолювати чи заслуговувати. Але Він не такий!!! Зізнаймося собі: ми просто не довіряємо Йому й тому думаємо, що своїми молитвами чи ділами тримаємо все під контролем.
Тому так складно відпустити цю ілюзію контролю (насправді Бог ніколи й нікому не дозволяє й не дозволить контролювати Його) і повністю довіритися Тому, Хто насправді контролює ВСЕ, зокрема й ваші благословення. Не бійтеся, відпустіть, ви не впадете — Його люблячі, турботливі й міцні руки вже тримають вас в обіймах біля Своїх грудей, і якщо ви заспокоїтеся, то почуєте не тільки те, що Він каже, а й биття Його серця, сповненого великою любов’ю до вас! І якщо ви повірите в те, про що я писала вище, у вашому серці царюватимуть Божий мир і спокій. А молитва стане вдячним взаємним спілкуванням із люблячим Татком! І подяка з прославленням будуть тоді не маніпуляцією, а природною відповіддю на те, що ви вже отримали.
Перегляньте в посланнях Павла, що він пише про молитву і як він сам молився. Ви ніде не зустрінете молитви про спасіння рідних, молитви про прощення гріхів, молитви про благословення. Він починає свої молитви з того, що дякує Богові, і коли наставляє віруючих молитися, то в усіх випадках згадує подяку. Чому? А тому що він усвідомив і прийняв дуже важливу правду: БЛАГОДАТТЮ ми спасені (убережені від небезпеки, збережені цілими й неушкодженими, спасені від гріховного життя) через ВІРУ (довіру), а це НЕ ВІД НАС, то ДАР БОЖИЙ, НЕ ВІД ДІЛ, щоб НІХТО НЕ ХВАЛИВСЯ (Еф.2:8-9), а також і те, що скільки Божих обітниць, то в Ньому (Христі Ісусі) «ТАК», і в Ньому (у Христі) «АМІНЬ» (2Кор.1:20).
Загалом цього разу це все, чим мені хотілося поділитися з вами. Нехай кожен, хто читає, почує це своїм серцем, почує голос Духа Святого й побачить те, що зробив для всіх нас наш люблячий Господь Ісус Христос. І не соромтеся приходити до Нього й брати від Нього. Це здоровий егоїзм. Шалом вам, дорогі й улюблені діти Божі.
Наступного разу обіцяю поділитися з вами тим, що Господь показав мені про наше спасіння.
З любов’ю в Христі, ваша сестра Ніна.