У посланні до ефесян написано, що Бог поблагословив нас усіма духовними благословеннями небес у Христі Ісусі. [Еф.1:3] Також Павло писав галатам, що Христос відкупив нас від усіх проклять закону, ставши прокляттям за нас. [Гал.3:13] Але дуже часто ми можемо спостерігати в нашому житті симптоми всіляких прокльонів — бідність, хвороби, проблеми в сім’ї — і запитувати себе: «Чому зі мною таке відбувається? Адже Господь уже благословив мене здоров’ям, то чому я не можу ним користуватися?»

Думаю, добрим прикладом для розуміння цього питання буде історія ізраїльтян і обітованої землі. Господь сказав ізраїльтянам, коли вони ще були в пустині: „Ось Я дав вам цей край!“ [Повт.1:8] Переклад Огієнка правильно підкреслює слова Господа: «Я вже дав вам цей край». Бачите, Бог уже дав їм обітовану землю, але багато хто не ввійшов у неї через невіру. А про віруючих написано: „Бо до Його відпочинку входимо ми, що ввірували…“ [Євр.4:3]

Сьогодні нашою обітованою землею є земля спокою, і коли ми ввірували в нашого Господа Ісуса Христа, то ввійшли в цю землю. Нам більше немає потреби намагатися ввійти в спокій чи боятися не потрапити в нього. Ті слова, що написані в Євреям 4:1, звернені до євреїв, які ще не ввірували в Ісуса й блукають пустинею, як свого часу ізраїльтяни. Тому автор послання до євреїв попереджає їх, щоб вони не спізнилися і щоб перед ними не зачинили дверей, як перед п’ятьма нерозумними дівами, які вчасно не придбали оливи (Святого Духа) і спізнилися на весільний бенкет. [Євр.4:1; Мт.25:1-12]

Коли діти Ізраїля ввійшли в обітовану землю, то на їхньому шляху були велетні, що збудували міста з дуже високими мурами. Сьогодні ці міста — це твердині, або хибні переконання, посіяні ворогом у нашому житті. Саме ці твердині й не дають нам користуватися тими благословеннями, які Господь уже дав нам, як ізраїльтянам дав землю ще до того, як вони туди ввійшли. Він їм сказав: „Увійдіть, і заволодійте цим краєм, що на нього Господь був присяг вашим батькам, — Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них“ [Повт.1:8] Зверніть увагу, що Господь сказав увійдіть, а також заволодійте. Коли ми віруємо в Ісуса, то ми входимо в землю спокою. А коли твердині в нашому розумі руйнуються, то ми заволодіваємо цією землею й починаємо користуватися тими благословеннями, які Господь уже нам дав. Слово насіння вказує на Христа, а отже, стосується й нас. [Гал.3:16]

Віра від слухання

„Ось чому, брате Поле, нам треба оновлювати наш розум“, — скаже хтось. Звісно, оновлення розуму, або руйнування ворожих твердинь, потрібне, але дуже часто ми думаємо, що нам треба щось для цього робити — слухати більше проповідей, багато молитися чи часто читати Біблію. У такому разі ми намагаємося оволодіти ворожими містами власними силами, як ізраїльтяни намагалися оволодіти Аєм, або «з Божою допомогою», що насправді одне й те саме. Насправді оновлення розуму — це не наш клопіт, не наша справа й не наша війна, а Господня. Слово Боже каже: „бо це війна Господа“ [1Сам.17:47] Давид сам бився з Голіятом, але перемога й здобич дісталися всьому ізраїльському народові. Давид у цій історії є прообразом Сина Давидового, нашого Господа Ісуса Христа. Так і сьогодні не ми намагаємося оновлювати свій розум і руйнувати ворожі твердині, а Господь Своїм Словом руйнує їх. Його Слово і є тим двосічним мечем, що виходить з уст Господніх і яким Він воює. [Об.2:16]

Псалмоспівець пише: „Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.“ [Пс.118:105] Коли правда Слова Божого приходить у наше життя, то вона знищує темряву й руйнує єрихонські мури. Ось що сталося з ізраїльтянами, коли вони оволоділи Єрихоном: „…І сталося, як народ почув голос сурми, і закричав народ гучним криком, то впав мур на своєму місці, а народ увійшов до міста, кожен перед себе. І здобули вони те місто.“ [Ісус.6:20] Зверніть увагу, що спершу народ почув голос сурми, потім закричав, а вже тоді здобув місто. Ось чому Павло пише: „Та мавши того ж духа віри, за написаним: «Вірував я, через те говорив», і ми віруємо, тому то й говоримо“ [2Кор.4:13] А як ми знаємо, віра від слухання, а слухання через Слово Христове [Рим.10:17]. Прочитавши Ісуса Навина 6:20, може скластися враження, що люди спершу закричали, а вже потім засурмили в сурми, але кількома віршами вище написано, як усе відбулося: „І сталося, коли сьомого разу засурмили священики в сурми, то Ісус сказав до народу: «Закричіть, бо Господь віддав вам це місто!»“ [Ісус.6:16]

Сім священиків у цій історії, що сурмили в сурми, — це сім світильників, що горять перед престолом, які є сім Духів Божих. [Об.4:5] Ріг, у який сурмили священики, символізує досконалу жертву Ісуса Христа, бо євреї завжди сурмили в шофар, коли приносили Богові жертву, один раз уранці, а другий увечері. [Вих.29:38-39] Коли Ісуса розіп’яли вранці і коли ввечері Він видихнув Свій останній подих, у храмі було чути звук сурми — жертву Богові було принесено. Тепер Дух Святий прийшов свідчити про Ісуса Христа і про те, що Він звершив заради нас на хресті. Коли ж ми чуємо Слово Христа, яке говорить нам Дух Святий, тоді світло семи світильників знищує темряву й руйнує твердині в нашому розумі.

У моєї дружини Світлани дуже багато років «боліла душа». Вона казала, що було таке відчуття, ніби на груди поклали великий камінь, і це її постійно гнітило. Навіть коли вона стала віруючою, чула Євангелію благодаті й знала про безумовну любов Господа до неї, цей біль усе одно не минав. Одного чудового дня, сидячи на кухні, вона почула всередині тихий ніжний голос: «Хіба Я можу завдати тобі болю?» Тієї миті вона усвідомила, що цей біль був від диявола, і зрозуміла, що несвідомо думала, ніби цей біль був від Бога, Який намагався навчити її терпіння й зробити сильною. Це була твердиня і хибне переконання, посіяне колись ворогом. Вона тоді дуже розсердилася на ворога й сказала: «Ах ти ж гад такий, мучив мене стільки років! Забирай свій клятий біль і забирайся геть!!!» І тієї ж години біль пішов. Десь за місяць у неї знову стали з’являтися симптоми, але вона вже чітко знала, що це диявол намагається їх їй нав’язати, і вона знову послала його подалі. Відтоді минуло вже багато років, і біль більше не повертався. Слава Господу за це чудове звільнення!!

Дорогоцінні брати й сестри, якщо у вашому житті є ще якісь симптоми прокльонів, від яких відкупив нас наш Господь, то молюся, щоб Господь, наш справжній Світильник, пролив світло на вашу ситуацію і єрихонські мури зруйнувалися. Тато Бог вас дуже любить!!! Він не пожалів Свого улюбленого Сина особисто заради вас!!! Тому Він покладе ваших ворогів до ваших ніг!

Коли Дух Господній зійшов на Яхазіїла, то він сказав: „Не вам воювати в цьому, — поставтеся й станьте, і побачите, що Господнє спасіння з вами…“ [2Хр.20:17] Коли ми живемо в ділах закону — ми лежимо, а коли живемо в Божій благодаті, покладаючись на завершену роботу Ісуса Христа на хресті, то «стоїмо у вірі». Тільки перебуваючи в Божій благодаті, коли з наших очей знято покривало закону, ми можемо бачити Господнє спасіння. [2Кор.3:15-18] А хто є Господнє спасіння? Ісус, або Єшуа, івритом означає Господнє спасіння. Ісус — розв’язання будь-якої вашої проблеми. Він — світло для світу, і Його справжнє світло зруйнує будь-яку твердиню у вашому розумі й звільнить від будь-яких симптомів прокльонів. Йому вся слава й держава на віки вічні. Амінь!