Служіння, або Бог є палючий огонь

(Відео російською мовою.)

Біблійні вірші з проповіді

[Євр.12:28-29]
Отож ми, що приймаємо царство непохитне, нехай маємо благодать [G5485 харис], що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зо страхом. Бо наш Бог — то „палючий огонь“!

Нехай маємо [G2192 ехо] – мати, тримати

[1Кор.3:10-15]
Я за благодаттю Божою, що дана мені, як мудрий будівничий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, як він будує на ній! Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона — Ісус Христос. А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного каміння, із дерева, сіна, соломи, то буде виявлене діло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об’являється, і огонь діло кожного випробує, яке воно є. І коли чиє діло, яке збудував хто, устоїть, то той нагороду одержить; коли ж діло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасеться, але так, як через огонь.

Золото – віра
щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробовується [1Пет.1:7]

Срібло – відкуплення
Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас [Гал.3:13]

Дорогоцінне каміння – всіляка благодать

[Іс.54:9-12] Бо для Мене оце — мов ті Ноєві води: як Я присягнув був, що Ноєві води не прийдуть уже над землею, так Я присягнув, щоб на тебе не гніватися й не картати тебе! Бо зрушаться гори й холми захитаються, та милість [H2617 хесед] Моя не відійде від тебе, і заповіт Мого миру не захитається, каже твій милостивець, Господь.
Моя дочко убога та бурею гнана, невтішна, — ось каміння твої покладу в малахіті, основи ж твої закладу із сапфірів! І пороблю із рубіну карнізи твої, твої ж брами — з каміння карбункула, а всю горожу твою — з дорогого каміння.

[1Пет.4:10] Служіть один одному, кожен тим даром [G5486 харизма], якого отримав, як доморядники всілякої Божої благодаті.

Дерево – людське
А в великому домі знаходиться посуд не тільки золотий та срібний, але й дерев’яний та глиняний, і одні посудини на честь, а другі на нечесть. [2Тим.2:20]

Сіно – тіло
Бо „кожне тіло — немов та трава (сіно), і всяка слава людини — як цвіт трав’яний: засохне трава — то й цвіт опаде“ [1Пет.1:24]

Солома – людська гордість
Бо ось наступає той день, що палає, як піч, і стануть всі пишні та кожен, хто чинить безбожне, соломою, — і спалить їх день той, який наступає, говорить Господь Саваот [Мал.4:1]

[Євр.12:25-27] Глядіть, не відвертайтеся від того, хто промовляє. Бо як не повтікали вони, що зреклися того, хто звіщав на землі, то тим більше ми, якщо зрікаємся Того, Хто з неба звіщає, що голос Його захитав тоді землю, а тепер обіцяв та каже: „Ще раз захитаю не тільки землею, але й небом“. А „ще раз“ визначає заміну захитаного, як створеного, щоб зосталися ті, хто непохитний.