Іншу притчу подав Він їм, кажучи: „Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм. Воно найдрібніше з усього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його“.
— Матвія 13:31-32

Ісус Духом Святим завжди свідчив про Себе, тобто про правду, а правда — в Ісусі. Тому всі притчі розкривають славу Ісуса Христа й силу Його завершеного діла. Гірчичне зерно — це зерно віри. [Мт.17:20] Ісус — наша віра [Ісус — наша віра і наша сила]. Ісус — також зерно, або манна небесна, що зійшла з неба на землю. [Манна, або небесне зерно] Сіяч — це Син Людський, Який віддав Себе в жертву на хресті. [Євр.7:27] Дерево — це кінцевий результат насіння — Його завершене діло на хресті. Птаство — це лукавий, або змій, чий образ Син Людський прийняв на хресті. [Ів.3:14]

Іншу притчу Він їм розповів: „Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне“.
— Матвія 13:33

Жінка — це Божа благодать, бо Сарра, прообраз благодаті, замісила три міри муки й зробила коржі. [Бут.18:6] Три міри муки — це наш улюблений Господь Ісус Христос, у Якому тілесно живе вся повнота Божества — Отець, Син і Дух Святий [Кол.2:9] Син Людський і є благодать, бо благодать та правда з’явилися через Ісуса Христа. [Ів.1:17] Розчина — це гріх, злоба й лукавство. [1Кор.5:8] Там, у книзі Буття, Сарра замісила тісто без розчини, бо наш Господь народився без гріха. На хресті Ісус став гріхом [повністю вкис], щоб у Ньому ми навіки стали Божою праведністю [2Кор.5:21]