Енох — дуже цікава людина, і про нього майже нічого не відомо. Єдине, що ми знаємо, — що була така людина в сьомому поколінні від Адама, і коли йому сповнилося 365 років, Бог забрав його, і його більше не стало. Насправді в історії Еноха, як і інших праведників Старого Заповіту, відкривається чудова картина, що відкриває нам Господа Ісуса Христа. Історії Старого Заповіту, як пише Павло, — це тінь майбутнього, а реальність — це Христос! [Кол.2:17] Пориньмо в цю історію й подивімося на славу нашого Господа.

Вірою Енох був перенесений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що „Богові він догодив“.
—Євреям 11:5

У чому ж таємниця Еноха, що він отримав свідчення, що догодив Богові? Якщо ми подивимося в Старий Заповіт, то там написано: „І ходив із Богом Енох, і не стало його, — бо забрав його Бог.“ [Бут.5:24] Цікавий вислів: ходив із Богом, або перед Богом в інших перекладах (як-от у російському Синодальному). І що означає ходити перед Богом? Це цікаво, бо такий вислів часто трапляється в Старому Заповіті. Наприклад, Бог сказав Авраамові: „Я Бог Всемогутній! Ходи перед лицем Моїм, і будь непорочний!“ [Бут.17:1]

Старий Заповіт, якщо ви знаєте, написаний івритом, а Новий Заповіт — грецькою. Але десь за 2 століття до народження Христа, коли грецька мова почала набирати популярності у світі через те, що Олександр Македонський завоював пів світу, євреї переклали Писання грецькою. Цей переклад називається Септуагінта, або «Переклад сімдесяти старців», і часто позначається римськими цифрами LXX. Ось послухайте, як звучить Буття 5:24 у Септуагінті: «Енох був угодний Богові, і не стало його, бо Бог переніс його». Тут ужито те саме грецьке слово еуарестео, що й у Євреям 11:5, де написано, що Енох був засвідчений, що догодив Богові. Це просто супер! Виходить, у розумінні єврея ходити перед Богом — означає бути Йому угодним, а бути угодним Богові — означає ходити перед Ним. Як казала одна сестра: «Мізки скриплять».

Примітно те, що в історії Еноха в книзі Буття двічі сказано, що він ходив перед Богом, або був угодний Йому. Щоразу при цьому в його житті відбувалися певні події, які можуть відкрити нам чудові істини.

Перше перенесення Божого угодника

І ходив Енох з Богом по тому, як породив він Метушалаха, три сотні літ. І породив він синів та дочок.
—Буття 5:22

У Септуагінті написано так: «Енох був угодний Богові після того, як породив Метушалаха…» Чому раптом після народження Метушалаха Енох став угодний Богові? Метушалах відомий тим, що він є рекордсменом із довголіття. Він прожив 969 років, більше, ніж будь-хто. Чому він прожив найдовше і що особливого в Метушалахові? Метушалах прожив найдовше, бо з його смертю мав прийти потоп. Потоп якраз почався відразу після того, як помер Метушалах. Саме завдяки довготерпінню нашого Господа він прожив найдовше. Петро пише: „Яким Він [Христос] і духам, що в в’язниці були, зійшовши, звіщав; вони колись непокірливі були, як їх Боже довготерпіння чекало за Ноєвих днів, коли будувався ковчег, що в ньому мало, цебто вісім душ, спаслось від води.“ [1Пет.3:19-20] Також у посланні Петра написано: „А довготерпіння Господа нашого вважайте за спасіння…“ [2Пет.3:15], а також: „Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття“. [2Пет.3:9]

Ім’я Метушалах походить від двох слів — пронизати і людина. Виходить — пронизана людина. Енох, назвавши свого сина пронизаною людиною, явно отримав одкровення про те, що Господь буде пронизаний за наші провини. Тому він пророкував: „Ось іде Господь зо Своїми десятками тисяч святих, щоб суд учинити над усіма, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої…“ [Юд.1:14-15] Енох мав одкровення, що прийде потоп, який знищить усяку плоть, що воює проти Бога. Він назвав свого сина пронизаною людиною, бо бачив іншу пронизану Людину, Ісуса Христа, у тілі Якого була умертвлена вся плоть. Недарма Павло пише: „Бо Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли… Через те відтепер ми нікого не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже!“ [2Кор.5:14-16]

Щоб краще все це зрозуміти, простіше поглянути на Ісуса, бо вся істина в Ісусі, а простота — у Христі. Уперше Ісус отримав свідчення, що Бог задоволений Ним, коли Він був охрищений у річці Йордан, і після того як вийшов із води, на Нього зійшов Святий Дух, і з неба пролунав голос: „Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!“ [Мт.3:17] Ісус не лише був улюбленим Сином, а й Бог уподобав Його, або, іншими словами, Він був задоволений Ним, чи Той був угодний Йому. Чому саме в цей час і в цьому місці пролунали ці слова Отця? До 30-річного віку Ісус жив за тілом, у підкоренні законові й батькам. Але коли Він прийняв хрищення, то «помер» для закону й перемістився зі сфери плоті й закону у сферу віри й Духа. Ісус пережив друге народження. Відразу після того, як на Нього зійшов Дух Святий, написано: „І зараз повів Його Дух у пустиню“. [Мр.1:12] Ісус почав ходити в дусі, або ходити перед Богом, або ходити у вірі. Саме тому, що Ісус перемістився зі сфери плоті у сферу Духа, Він отримав свідчення від Отця, що угодний Йому. Ось тому в Євреям написано: „Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є“ [Євр.11:6].

Вірити — це не означає дотримуватися якихось переконань чи ще чогось. Бути у вірі — це перебувати в Дусі, а не в плоті. Коли ми прийняли духа синівства й Духа Христа і народилися згори, або знову, то тепер ми навіки перебуваємо у вірі, бо Бог нас туди помістив. Саме тому, що ми в Христі, ми угодні Йому. Бути в Христі — означає бути у вірі, бо Христос — наша віра! Амінь!

Друге перенесення Божого угодника

І ходив із Богом Енох [Енох був угодний Богові], і не стало його, — бо забрав його Бог.
—Буття 5:24

Удруге сказано, що Енох був угодний Богові, якраз перед тим, як Бог забрав його. Саме про цей випадок написано в книзі Євреям: „Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що „Богові він догодив““ [Євр.11:5] Оскільки Енох є прообразом нашого Господа Ісуса Христа, то Христос також перед тим, як Бог забрав Його до Себе, отримав свідчення, що угодний Богові. Це сталося на горі Преображення. Написано, що Енох після народження Метушалаха ходив перед Богом триста років. Так само Ісус після того, як був охрищений у річці Йордан і на Нього зійшов Дух Святий, почав ходити перед Богом, або в Дусі, 3 роки. Ми знаємо, що служіння Ісуса тривало три з половиною роки, але я вірю, що рівно через три роки, 17-го дня 7-го місяця, Ісус зійшов на гору Преображення з трьома учнями. Саме цього дня Ной [прообраз Христа], який також ходив із Богом із трьома синами, опинився на горах Араратських. [Бут.8:4]

Гора Преображення — це чудове місце, і тут приховано безліч дорогоцінних істин. Петро пише, згадуючи про те, що там відбувалося: „Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: „Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!““ [2Пет.1:17] На горі разом з Ісусом були Мойсей та Ілля, а також Петро, Яків та Іван. Мойсей і Петро є прообразами закону, або Христа, Який живе під законом, чи за тілом. Як Мойсей, який не ввійшов в обіцяну землю, був воскрешений, коли архангол Михаїл сперечався з дияволом про тіло Мойсея, так і Христос був воскрешений. Ми знаємо, що Ілля не бачив смерті, а його забрала на небо колесниця. Також про Івана, ім’я якого означає «благодать», Ісус сказав: „Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, — що до того тобі? Ти йди за Мною!“ [Ів.21:22]

Ісус сказав Марті: „Я воскресіння й життя. Хто вірує в мене, — хоч і вмре, буде жити.“ [Ів.11:25] Це Христос у прообразах Мойсея, Петра, а також Метушалаха. І далі: „І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, — повіки не вмре.“ [Ів.11:26] Це Христос у прообразах Іллі та Івана — Божої благодаті, яка перебуває навіки й ніколи не вмирає, а також в особі Еноха, якого Бог узяв на небо. Ну а як бути з Яковом? Про Якова написано: „Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів“. Яків — це прообраз нової людини, нового створіння, а Ісав — прообраз давньої й тілесної. Ви хочете дізнатися, як виглядає нове створіння, створене в праведності та святості? Дивіться: „І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі!“ [Мр.9:3] Саме так виглядаєш ти — нове створіння! Алілуя! Слава Господу!

У посланні до євреїв також написано: „Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.“ Зверніть увагу, що, по-перше, необхідно, щоб той, хто приходить до Бога, вірував, а по-друге, Бог дає нагороду тим, хто шукає Його. А що ж шукати, Господи? Ісус сказав: „Шукайте ж найперш Царства Божого й праведности Його…“ Перед тим як Ісус зійшов на гору Преображення, Він сказав: „Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі“. [Мр.9:1] Ісус знайшов Царство Боже, коли зійшов на гору Преображення, точніше, Він явив це Царство, яке було всередині Нього, і Свою праведність — в образі білої осяйної одежі. Те саме Царство й та сама праведність, які тепер усередині нас, виявляються й через нас.

Павло пише коринтянам: „А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас.“ [2Кор.4:7] Ми носимо Царство Боже, ми носимо Христа — скарб у глиняних посудинах, і це Царство виявляється в силі. Тим самим коринтянам: „Бо Царство Боже не в слові, а в силі“. [1Кор.4:20] Сила, яка воскресила Ісуса з мертвих, тепер перебуває в нас. Його Царство і Його праведність — усередині нас, а ми в Ньому, бо наше життя приховане з Христом у Бозі. Тому Павло пише: „І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, — живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе.“ [Гал.2:20] Ми живемо Його вірою (дослівно — «вірою Сина Божого»), і не ми живемо, але Він живе в нас, бо Христос — і є наше життя! Амінь!!