Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його.
—Матвія 11:12

Ви, можливо, чули вислів, що ходить у християнських колах: «Царство Боже здобувається силою». Причому під цим зазвичай мають на увазі, що християнин має докладати зусиль, щоб чогось там досягти. Як каже відоме прислів’я: «Без труда не витягнеш і рибки зі ставка». Насправді біблійний вірш часто висмикують із контексту сказаного й тлумачать відповідно до того, чого християнина навчили в біблійній школі, або відповідно до традицій, на яких він виріс. Тож розгляньмо це місце Писання в контексті того, про що там говорив Господь.

Для початку визначмо, що ж таке Царство Боже. Юдеї думали, що Боже Царство буде на землі, саме тому вони сподівалися, що Ісус [Месія] стане їхнім царем і визволить Ізраїль від римського ярма. В Івана написано: „Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один“ [Ів.6:15]. Цікаво, що слово «забрати» тут — те саме грецьке слово (гарпадзо), що й «хапають» у Матвія 11:12. Так само й учні Ісуса, що йшли дорогою до Еммаусу, казали: „А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити“ [Лк.24:21]. Ісус же казав: „Бо Боже Царство всередині вас!“ [Лк.17:21]. Павло пише римлянам: „Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім“ [Рим.14:17]. Тобто Царство Боже насамперед — це праведність. Навіть Ісус підкреслював це, коли казав: „Шукайте ж найперш Царства Божого й праведности Його“ [Мт.6:33]. Під «Його» тут зазвичай розуміють праведність Ісуса, але це стосується й Царства Божого.

Як я вже сказав, коли ми розбираємо якесь місце Писання, дуже важливо розглядати його в контексті сказаного. Про що говорив Ісус, коли сказав, що «Царство Боже здобувається силою»? Він говорив про Івана Христителя. Точніше, спершу відповів на сумніви Івана, бо Іван, як і всі ізраїльтяни, думав, що Ісус стане царем, а коли Ірод посадив його до в’язниці, засумнівався й послав двох учнів до Ісуса запитати: „Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?“ [Мт.11:3] Відіславши учнів назад до Івана, Ісус сказав: „Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його“, а далі пояснює: „Усі бо Пророки й Закон до Івана провіщували“ [Мт.11:12-13] Про що свідчили Закон і Пророки? Павло пише: „А тепер, без Закону, праведність Божа з’явилась, про яку свідчать Закон і Пророки“ [Рим.3:21]. Закон і Пророки до Івана свідчили про Божу праведність. Тепер же, від днів Івана й досі, про праведність не свідчать, а приймають її, або, іншими словами, здобувають силою.

Коли Бог прийняв жертву Авеля, а жертву Каїна відкинув, Каїн засмутився, і Господь сказав йому: „Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє? Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати“ [Бут.4:6-7]. Насправді єврейське слово хаттат перекладається не тільки як «гріх», а й як «жертва за гріх». Іншими словами, Бог сказав Каїнові: «Якщо ти робиш добре, як Авель, і приносиш Богові в жертву ягня з кров’ю за свої гріхи, то хіба ти не будеш прийнятий і не будеш праведним, і не підіймеш обличчя?» Адже написано, що „Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Каїн; нею засвідчений був, що він праведний“ [Євр.11:4]. «А якщо ти робиш лихе [намагаєшся ділом своїх рук бути праведним перед Богом], то біля дверей [на хресті] лежить жертва за гріх, і ти мусиш над нею панувати [доклади зусиль]». Павло далі пише римлянам: „А Божа праведність через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає“ [Рим.3:22]. Зверніть увагу на слова «в усіх» і «на всіх, хто вірує».

Ісус помер за гріхи всього світу [1Ів.2:2], і через праведний учинок Ісуса Христа всім людям дано виправдання для життя [Рим.5:18]. „А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його“ [Ів.1:12]. Тому, хто наповнив свій світильник оливою, як п’ять мудрих дів, хто вклав своє срібло в діло, хто прийняв Його викупну жертву й повірив у Його ім’я, Господь каже: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу“ [Мт.25:34] Петро з іншими учнями Ісуса цілу ніч ловили рибу й нічого не впіймали, а потім Ісус сказав їм: „Закиньте невода праворуч від човна“. Вони закинули й упіймали безліч риби. Ісус каже їм: „Принесіть тієї риби, що оце ви вловили!“ Хіба вони вловили? Вони цілу ніч нічого не могли впіймати. Такий наш Господь: Він дає, а потім хвалить нас за те, що ми беремо від Нього. Так і тут: ми нічого не зробили, ми спасені не з діл праведності [Тит.3:5], але Господь каже нам: «Гаразд, ти доклав зусиль, увійди до радощів пана свого!» [Мт.25:21].