дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри…
—Євреям 12:2

Після того як ангел Гавриїл привітав Марію, написано: „Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання“. [Лк.1:29] Хочу звернути вашу увагу на слова «затривожилась» і «стала роздумувати». Приблизно те саме сталося з учнями Ісуса, коли вони побачили Ісуса, що йшов по воді, а також коли Він з’явився їм після Свого воскресіння. „А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа. Він же промовив до них: «Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?»“ [Лк.24:37-38]

Як в історії, коли Він ішов по воді, так і після Його воскресіння, розв’язанням їхньої тривоги й сумнівів було: „Заспокойтесь, — це Я, не лякайтесь!“ [Мт.14:27] і „Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, — це ж Я Сам!“ [Лк.24:39] Ісус переводив їхній погляд зі страхів і сумнівів на Самого Себе. Так само й ангел сказав Марії: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благодать ти знайшла!“ Ангел перевів погляд Марії на Божу благодать і на Ісуса: „І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус“ [Лк.1:31] І який результат? Після розмови з ангелом Марія сказала: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“ [Лк.1:38] Чому Марія повірила? Бо її погляд був на Ісусі й на Божій благодаті.

Мені подобається, як звучить Євреям 12:2 у Новому російському перекладі: «Будемо невідривно дивитися на Ісуса. Від початку до кінця наша віра залежить від Нього». Абсолютно правильно! Саме це й означає «Начальник і Виконавець віри»: наша віра від початку до кінця залежить від Нього, і тільки від Нього. Головне — дивитися на Нього, і тільки на Нього. Як? Слухати проповіді чи читати книжки, які розкривають Ісуса і Його славу. І тоді, дивлячись на Ісуса, ми, як Петро, робитимемо неможливе — ходитимемо по воді й підніматимемося над нашими проблемами й турботами — і навіть не помітимо, як віра діятиме через нас!