Була бо уряджена перша скинія, яка зветься „Святе“, а в ній був світильник, і стіл, і жертовні хліби. А за другою заслоною скинія, що зветься „Святе Святих“
— Євреям 9:2-3

Дуже добрим прообразом нашого Господа Ісуса Христа є Мойсеєва скинія. Існує безліч різних деталей у скинії, які вказують на працю нашого Спасителя і на Його особу. Іноді наводять приклад скинії як доказ тричастинності людини. Видимий намет — це тіло, святе місце — душа, а Святе Святих — дух. У Старому Заповіті існував поділ між святим місцем і Святим Святих, і доступ туди мав тільки первосвященик, та й то лише раз на рік. Про що говорить цей поділ? Про те, що до хреста людина не мала доступу до Духа всередині себе. Люди були помазані Святим Духом, або Святий Дух перебував на них, але доступу всередину не було.

Розділені ці два приміщення були завісою. У Писанні сказано, що завіса є тілом Ісуса Христа. [Євр.10:20] Коли Ісус помер на хресті й віддав духа, Бог роздер завісу від верху аж додолу. [Мт.27:51] Роздерши цю завісу, Бог усунув поділ між святим місцем і Святим Святих. Тепер це одна велика зала. Віруючий, наприклад, може молитися як розумом, як у Старому Заповіті, — жертівник для кадіння у святому місці [Вих.30:6], так і духом — жертівник у Святому Святих. [Євр.9:4]

Тому, якщо Бог через тіло Ісуса усунув поділ між душею й духом, то не ділімо внутрішньої людини на праведний дух і грішну чи недосконалу душу. Поділу більше немає. Не може частина зали бути святою, а частина нечистою. Навіть у Старому Заповіті місце, яке символізує душу, називалося святим, бо було очищене кров’ю телят і козлів. [Євр.9:21] То наскільки ж більше сьогодні, коли наша внутрішня людина була очищена кров’ю Сина Божого. Уся наша внутрішня людина чиста й свята, і тепер там живе Святий Дух, і наше тіло — Його храм, який теж святий. [1Кор.6:19] Ось чому написано, що Бог освятив нас цілком досконало [1Сол.5:23], і все завдяки крові Агнця Божого.