А для вас, хто Ймення Мойого боїться, зійде Сонце Праведности та лікування в промінях Його…
— Малахія 4:2

Будь-яка неміч чи недуга в тілі людини тією чи іншою мірою є наслідком діяльності диявола, бо в Біблії сказано: „…І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоровлюючи, кого поневолив диявол…“ [Дії.10:38] Чи означає це, що коли в нашому тілі є симптоми хвороби, то ми маємо воювати з дияволом? Звісно, ні, бо війна не наша, а Господня. У вірші, що йде за сьогоднішнім віршем, сказано: „І безбожних топтати ви будете, бо стануть за попіл вони під п’ятами ніг ваших у той день, що його Я вчиню, промовляє Господь Саваот.“ [Мал.4:3] Зверніть увагу, що ми долаємо ворогів, коли Господь починає діяти.

Зцілення є наслідком праведності, а також дії Господа, коли Він перетворює на попіл наших ворогів, одні з яких — хвороби. Пророк Ісая пише: „Будеш міцно поставлена праведністю, стань далеко від утиску, бо не боятимешся…“ і далі: „Жодна зброя, що зроблена буде на тебе, не матиме успіху…“ [Іс.54:14,17] Коли ворог не може здолати нас? Коли ми міцно поставлені праведністю. А що означає бути поставленим праведністю? Адже дуже часто праведність розуміють як добрі діла й правильну поведінку.

Павло пише галатам: „Ви, що Законом [Десятьма Заповідями] виправдуєтесь, — полишилися без Христа, відпали від благодаті!“ [Гал.5:4]. Іншими словами, він каже: «Якщо ви намагаєтеся бути праведними перед Богом через свої добрі діла й зразкову поведінку, то Христос у вас бездіяльний». І ще: „Божої благодаті я не відкидаю. Бо коли набувається праведність Законом [Десятьма Заповідями], то Христос надармо умер!“ [Гал.2:21]

Коли Господь діє і приходить зцілення? Коли сходить Сонце Праведности, тобто коли ми усвідомлюємо, що наші діла не мають жодного стосунку до нашої праведності [і до нашого зцілення], а праведність, як і зцілення, — це дар від Бога. І прийняти цей дар — однаково що вийти з в’язниці на Сонце й грітися в Його промінях. А що в Його промінях?