Ви в Ньому були й обрізані нерукотворним обрізанням, скинувши людське тіло гріховне в Христовім обрізанні.
— Колоссянам 2:11

У Старому Заповіті хлопчикам обрізали крайню плоть на знак того, що тепер вони в заповіті з Богом. [Бут.17:11] Який сенс цього обрізання для нас? Адже Павло часто згадує, що справжнє обрізання — це не обрізання тіла, а обрізання серця. [Рим.2:29] Навіть у Старому Заповіті Господь каже: „І ви обріжете крайню плоть свого серця, а шиї своєї не зробите більше твердою“. [Повт.10:16] Але як можна обрізати крайню плоть серця, і хіба вона в нього є?

Щоб зрозуміти суть обрізання, треба спочатку дізнатися, що символізує крайня плоть. У Колоссянам 2:11 сказано, що крайня плоть — це гріховне тіло. Насправді плоть не вся гріховна. В Ісуса теж була плоть, але в Ньому не було гріха. Відколи Адам згрішив, гріх увійшов у світ, і в людини з’явився новий «орган» — так званий гріх у плоті. Де він розташований? У серці. Саме там людина грішила, і саме звідти виходило всяке «неподобство» [Мт.5:28; Мт.15:18-19]. Ось чому Господь повелів обрізати крайню плоть серця, тобто видалити гріх у плоті. Тільки людина цього зробити не в силі.

Як сказав наш чудовий Господь: „Неможливе людям — можливе для Бога!“ [Лк.18:27] На хресті Син Божий не тільки обмив усі наші гріхи Своєю кров’ю, а й, прийнявши образ Адама [людини] з гріхом у плоті [Рим.8:3], був обрізаний нерукотворним обрізанням. Він узяв на Себе наше камінне, закрите від Бога серце і скрикнув: „Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?“ Отець ніколи Його не покидав, але через те, що Він прийняв наше необрізане серце, Він відчув, що Бог безмежно далеко від Нього.

Там, на хресті, наше серце було обрізане, і гріховне тіло плоті усунене. Я вірю, що проколотий бік Ісуса — це знак того, що наше серце обрізане, гріх у плоті усунений, у нас тепер нове серце — серце Ісуса, і ми можемо насолоджуватися свободою від гріха.